В українській мові нараховується шість самостійних частин мови, які також називають повнозначними: іменник, прикметник, прислівник, дієслово, займенник та числівник. Якщо одні з них вказують на живі та неживі предмети, їхні ознаки чи кількість, тоді інші описують дії, що з ними відбуваються. Розглянемо детально ці частини мови та з’ясуємо, на які питання відповідає кожна з них.
Раніше ми розбирали на нашому порталі, як правильно пишеться “на жаль” та “будь ласка”.
Іменник: що це таке, на які питання відповідає?
До іменника відноситься частина мови, що називає живі та неживі предмети, осіб, явища, фізичні та абстрактні поняття тощо. Ця частина мови має:
- рід (середній, чоловічий або жіночий);
- число (однина, множина);
- відмінок, що змінюється.
Іменник відповідає на питання “що?” або “хто?”.
В тексті може виступати будь-яким членом речення, але здебільшого виконує роль підмета чи додатка.
Згідно морфології української мови, іменники поділяють на два види:
- власні – ті, що вказують на конкретних осіб, топоніми, назви організацій тощо (Микола, Киів, “Укренерго”);
- загальні – назви предметів, явищ, понять (будинок, блискавка, ідея).
Знаючи, на які питання відповідає іменник, можна легко знайти його в реченнях. Розглянемо приклади:
- Любомир узяв яблука. Якщо уважно подивитись на речення, можна побачити в ньому два іменника: Любомир – відповідає на питання “хто?”, яблука – “що?”. Любомир – ім’я, власна назва чоловічого роду однини. Яблука – загальна назва середнього роду множини.
- Дніпро впадає в Чорне море. В реченні присутні два власних іменники – Дніпро та Чорне море. Оскільки “Чорне море” є географічною назвою, до іменника відносяться обидва слова. І Дніпро, і Чорне море відповідають на питання “що?”. Це іменники середнього роду однини.
- Він вирішив стати інженером. Потрібною частиною мови є слово “інженером” чоловічого роду однини, вжите в орудному відмінку (ким?). Щоб переконатись, що перед нами іменник, потрібно поставити це слово в називний відмінок: “інженер” – відповідає на питання “хто?”.
Прикметник: що це за частина мови?
До самостійних частин мови відноситься також прикметник. У текстах він граматично пов’язаний з предметом та виражає його ознаку (якість, належність).
Прикметник відповідає на питання “який?”, “чий?”. Має наступні морфологічні характеристики:
- рід (чоловічий, середній, жіночий);
- число (однина, множина);
- відмінок (змінюється).
Прикметник вживається у тому ж роді, числі та відмінку, що і предмет, до якого він відноситься. У реченнях найчастіше виступає означенням, але в деяких випадках може бути присудком.
Приклади використання прикметників у тексті:
- Хлопець дуже веселий. Прикметником є слово “веселий” – воно пов’язане з іменником “хлопець” та відповідає на питання “який?”.
- Цей залізний цвях не розігнути. Потрібною частиною мови є слово “залізний”. До нього можна поставити питання “який?”.
- Не чіпай, це татів рюкзак! Прикметник – татів (рюкзак чий?).

На які питання відповідає числівник?
До числівника відноситься частина мови, що вказує в тексті на кількість предметів або їх порядок при лічбі. Залежно від цього може бути кількісним (три, десять, двісті) або порядковим (перший, шостий, трьохсотий).
Якщо розглядати, на які питання відповідає ця самостійна частина мови, то їх лише два: “скільки?” та “котрий?”. Через це знайти числівник в реченні не становить труднощів.
Числівники змінюються за відмінками. В текстах виконують функції присудків, підметів або додатків.
Приклади вживання числівників:
- Це мій перший робочий тиждень. В даному речені числівником є слово “перший”, що відповідає на питання “котрий?”. Він вказує на порядок під час лічби, отже є порядковим.
- Ми пішли на ринок та купили п’ять кілограмів огірків. На кількість предметів тут вказує слово “п’ять”, що відповідає на питання “скільки?”. Це кількісний числівник.
Частина мови займенник та питання, на які вона відповідає
Займенник – повнозначна частина мови, що вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, але не називає їх. Використовується в текстах замість іменників, прикметників та числівників для уникнення повторів.
Якщо подивитись, на які питання відповідає займенник, то можна побачити, що вони такі ж, як для іменників, прикметників та числівників: “що?”, “хто?”, “чий?”, “який?”, “котрий?”, “скільки?”.
Але займенники мають інший вигляд, ніж частини мови, для заміни яких використовуються:
- хто? – я, ти, ви, він, вона, воно;
- що? – це, те, щось, все;
- який? – такий, всякий, який;
- чий? – мій, твій, наш, їхній;
- скільки? – кілька, скільки;
- котрий? – котрий, який.
Займенники, що використовуються замість прикметників, мають ознаки числа та роду. Змінюються за відмінками.
Використання займенників в реченнях:
- Я вчора зустрів його у парку. Тут два займенники – “я” та “його”.Відповідають на питання “хто?”, “кого?”.
- Це моя улюблена книга. В цьому прикладі також 2 займенники – “це” і “моя”. До них можна поставити запитання “що?” та “чия?”.
- Ольга вирішила зробити все самостійно. Займенником у реченні є слово “все”, що відповідає на питання “що?”.
- Який з цих фільмів тобі подобається найбільше? Частинами мови, що ми шукаємо, тут є слова “який” (відповідає на питання “який?”) та “тобі” – давальний відмінок займенника “ти”.
Дієслово: головні ознаки частини мови
Дієслово є самостійною частиною мови, що вказує на дію або стан предмета, описує процес, в якому він бере участь. Має наступні характеристики:
- вид (доконаний, недоконаний);
- спосіб творення (за допомогою префіксів, зміни суфіксів основи та наголосу, чергування кореневих голосних звуків тощо);
- час (теперішній, минулий, майбутній).
В минулому часі змінюється за родами, в теперішньому – за особами та числами.
Дієслово відповідає на питання “що робити?”, “що зробити?”. Найчастіше виступає в текстах присудком, але неозначена форма дієслова (інфінітив) може виконувати роль будь-якого члена речення.
Вживання дієслів на прикладах:
- Дівчина розкуйовдила йому волосся. Дієсловом тут є слово “розкуйовдила” – відповідає на питання “що зробила?”.
- Минулого літа ми подорожували Європою. Потрібне нам слово – подорожували (що робили?).
- Кожного ранку він збирається на роботу. В даному прикладі дієслово – збирається. Це інфінітив, що відповідає на питання “що робить?).

Частина мови прислівник: визначення, ознаки
Прислівник вказує на ознаку дії, стану, місця, часу, міри. Це незмінювана частина мови, граматично не пов’язана з іншими членами речення.
На які питання відповідає прислівник? Запам’ятайте їх, щоб ніколи не плутати: “як?”, “де?”, “коли?”, “звідки?”, “куди?”.
Приклади прислівників у реченнях:
- Вони голосно кликали на допомогу. Прислівником у даному випадку є слово “голосно”. Відповідає на питання “як?”.
- Вдома краще, ніж будь-де. Прислівник – вдома (де?).
- Друзі поїхали прямо, а потім звернули ліворуч. В цьому реченні відразу два прислівника: “прямо” та “ліворуч”. Обидва відповідають на питання “куди?”.
- Ти виглядаєш краще, ніж учора. Потрібне нам слово – учора (коли?).
- Він навмисне не зупинився на узбіччі. Прислівник – “навмисне” (як?).
Пам’ятаючи, на які питання відповідає та чи інша частина мови, ми зможемо будувати правильні з граматичної точки зору речення, більш чітко висловлювати свої думки та справляти враження освічених людей. Ці знання – основа, без якої неможливе вивчення української мови.
На які питання відповідають самостійні частини мови: відео з детальним поясненням
Пропонуємо вам подивитись відео з платформи YouTube, присвячене тому, на які питання відповідають іменники, дієслова та інші частини мови.
Висновок
Знання про те, на які питання відповідають самостійні частини мови – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник – є основою для розуміння структури української мови. Вони допомагають будувати правильні речення, чітко висловлювати думки та розвивати мовленнєві навички. Ці знання сприяють глибшому розумінню мовних правил та підвищують рівень мовної грамотності.
Часті питання та відповіді про частини мови
Іменником в реченні є слово, яке відповідає на питання “що?” (для неістот) або “хто?” (для істот). Приклади іменників: школяр, книга, місто, сонце, дерево, повітря, пісня, магазин, стадіон тощо.
Дієслово виражає дію або стан як процес. До нього можна поставити запитання “що робить?”, “що зробив?”, “що зробила?”, “що робитиме?” тощо. Наприклад, читати, співала, бігтиме, літають, готувати, розмовляв.
Особові (я, ти, ви, ми, він, воно, вона, вони), присвійні (твій, мій, наш, її, його, їх), зворотний (себе), вказівні (той, цей, такий), взаємні (одне другого, одне одного), заперечні (ніщо, ніхто, ніякий, нічий), означальні (кожний, всякий, весь, жоден), неозначені (абищо, абихто, котрийсь, щось), питальні (що?, хто?, чий?, який?), відносні (що, скільки, хто, котрий).
Прислівники не співвідносні з жодними частинами мови. Вони незалежні від інших слів та вказують в тексті на певні ознаки: міру, час, місце, стан, дію.
Знаючи, що прикметник відповідає на питання “який?” та “чий”, із запропонованих іменників можна утворити наступні словосполучення: шкільний клас, гірське озеро, сусіднє подвір’я, свіжа піца.