Сузірʼя Лева – одне з найвиразніших зодіакальних сузір’їв на північному небі. Воно розташоване між Раком і Дівою, займає 947 квадратних градусів і входить у дванадцятку найбільших сузір’їв, тож вам точно є за що “зачепитися” поглядом. Саме сузірʼя Лева формують кілька яскравих зір, що складаються у характерну фігуру серпа або перевернутого знаку питання – це й є знаменита “голова лева”, яку ви навчитеся знаходити за лічені хвилини.
У цьому матеріалі ми поєднаємо практичний гід для початківців, які хочуть побачити сузірʼя Лева власними очима, з історіями про дивні зорі, далекі галактики та метеорні потоки. Сузірʼя Лева виявиться не просто “одним із дванадцяти”, а повноцінною лабораторією для дослідження Всесвіту – від найближчих карликових зір до колосальних структур глибокого космосу.
Коли й де шукати сузірʼя Лева: сезонність, орієнтири й перші кроки
Почати знайомство із сузірʼям Лева найкраще з розуміння сезону. Астрологи кажуть, що Сонце входить у сузірʼя Лева 23 липня, але з астрономічної точки зору це відбувається приблизно 10 серпня – через зміщення точки весняного рівнодення та повільну прецесію Землі. Для спостерігачів це навіть плюс: завдяки цьому сузірʼя Лева влітку хоч трохи, але видно після заходу Сонця, а не «ховається» повністю у променях денного світила.
Найкомфортніший час, коли сузірʼя Лева по-справжньому розкривається, – друга половина зими та рання весна. У лютому–березні сузірʼя Лева в середині ночі високо підіймається над горизонтом, а отже, менше страждає від міського підсвічування. Якщо ви вийдете за місто під темне небо, силует сузірʼя Лева стане одним із найвиразніших: ви побачите “серп” голови та чотирикутник тулуба з яскравою зорею Денебола в “хвості”.
Головний секрет, що допоможе швидко знайти сузірʼя Лева, – використати як “компас” інше добре знайоме сузірʼя. Найзручніше – Велику Ведмедицю з її впізнаваним “ковшем”. Якщо провести уявну лінію через зорі Дубхе й Мерак, але не до Полярної зорі, а в протилежний бік, ви через деякий час якраз натрапите на “серп” сузірʼя Лева. Уже одна ця вправа різко знижує рівень хаосу на небі: замість випадкових зір ви раптом бачите впорядковану фігуру лева.
Як по кроках знайти сузірʼя Лева вперше:
- Вийдіть у ясну ніч подалі від яскравих ліхтарів і дайте очам 15–20 хвилин для адаптації.
- Знайдіть Велику Ведмедицю та зорі Дубхе і Мерак – дві крайні в “ковші”, що утворюють пряму лінію.
- Проведіть подумки лінію від Дубхе до Мерак і продовжте її в протилежний від Полярної зорі бік.
- У цій ділянці неба шукайте характерний вигин зір, схожий на серп або знак питання – це “голова” сузірʼя Лева.
- Від серпа простежте поглядом до чотирикутника тулуба й зорі Денебола – так ви побачите сузірʼя Лева цілком.
Коли ви хоча б один раз пройдете ці кроки, сузірʼя Лева перестане бути абстрактною картинкою з гороскопу. Воно стане “вашим” сузір’ям, до якого ви зможете повертатися щозими, щоб ще раз пережити момент, коли знайоме з книжок раптом оживає у небі.
Найяскравіші зорі сузірʼя Лева: як виглядають Регул, Денебола, Альгієба та інші
Побачивши контури сузірʼя Лева, ви майже одразу помітите, що кілька його зір значно яскравіші за сусідів. Насамперед це Регул – найяскравіша зоря сузірʼя Лева та одна з найяскравіших на всьому нічному небі. Вона розташована приблизно за 77–79 світлових років від нас, швидко обертається, сплющена на полюсах і входить у складну чотирикратну систему, що включає білий карлик і, ймовірно, коричневий карлик.
Друга ключова зоря сузірʼя Лева – Денебола, “хвіст лева”. Вона розташована всього за ~36 світлових років і є білою зорею головної послідовності, схожою на Сіріус, але без зорі-компаньйона. Саме Денебола разом із сусідніми зорями формує чотирикутник тулуба, завдяки якому силует сузірʼя Лева так легко впізнати навіть під міським небом.
Ще одна важлива точка на карті сузірʼя Лева – Альгієба (γ Лева). Це не просто одна зоря, а подвійна система з двох помаранчевих гігантів, які обертаються одне навколо одного приблизно за 500–550 років. Навколо одного з компонентів виявлено масивну планету, в понад 10 разів важчу за Юпітер – отже, у межах сузірʼя Лева ми вже знаємо про реальні планетні системи, а не лише про міфічних левів з легенд.
Найяскравіші зорі сузірʼя Лева, на які варто звернути увагу
| Зоря | Роль у фігурі лева | Орієнтовна відстань | Коротка характеристика |
| Регул (α) | Серце та “лапа” біля серпа | ~77–79 св. років | Швидко обертається, частина чотирикратної системи з білим карликом |
| Денебола (β) | Хвіст лева | ~36 св. років | Біла зоря головної послідовності, одна з найближчих яскравих зір сузірʼя Лева |
| Альгієба (γ) | Частина гриви, вузол у серпі | ~130 св. років | Подвійна система гігантів, відома екзопланета-гігант |
| Зосма (δ) | Тулуб лева | ~58 св. років | Яскрава біла зоря, орієнтир для вимальовування корпусу |
| Расалас (μ) | Верхня частина голови | ~120–125 св. років | Допомагає завершити форму серпа, входить до “серпа Лева” |
Коли ви дивитеся на сузірʼя Лева, варто думати не лише про красиву фігуру, а й про конкретні зоряні системи з власними планетами, історіями еволюції та майбутніми відкриттями, які на вас ще чекають.
Екзотичні зорі сузірʼя Лева: вуглецеві гіганти, змінні й червоні карлики
За блиском Регула й Денеболи легко забути, що в сузірʼї Лева є об’єкти, про які астрономи говорять із особливим захопленням. Один із таких – вуглецева зоря CW Лева. Приблизно мільярд років тому вона вичерпала запаси водню, перейшла до спалювання гелію, а тепер синтезує вуглець і кисень, роздувшись до гігантських розмірів – її радіус приблизно втричі більший за відстань від Землі до Сонця.
У видимому світлі CW Лева майже непомітна – її треба шукати у потужні телескопи. Натомість в інфрачервоному діапазоні це одна з найяскравіших зір у всьому небі: пил і газ, що оточують зорю, потужно випромінюють теплове світло. За прогнозами, незабаром вона скине зовнішні оболонки та перетвориться на білий карлик, залишивши після себе яскраву планетарну туманність.

Ще один дивовижний об’єкт у сузірʼї Лева – змінна зоря R Лева. Це червоний гігант, який буквально “дихає”: його оболонка періодично стискається й розширюється, через що зоря то згасає майже до 11-ї зоряної величини, то розгорається до 4–5-ї величини й стає видимою неозброєним оком. Повний цикл займає близько 310 діб. Астрономи підозрюють, що поруч може бути масивна планета, яка відчуває потужне випаровування через близькість до гіганта.
Нарешті, у сузірʼї Лева розташований один із найближчих до нас червоних карликів – Вольф 359, на відстані приблизно 7,8 світлового року. Він надто тьмяний, щоб побачити його неозброєним оком, але відіграє важливу роль у дослідженнях маломасивних зір та магнітної активності: Вольф 359 – спалахуюча зоря, що періодично різко збільшує яскравість у результаті потужних спалахів.
Щоб краще відчути, чому ці об’єкти настільки важливі, варто поглянути на них як на “уроки” з еволюції зір. Що розповідають про Всесвіт екзотичні зорі сузірʼя Лева:
- CW Лева показує, як зорі на пізніх стадіях життя викидають у космос вуглець і інші важкі елементи, з яких потім формуються нові покоління зір і планет.
- R Лева демонструє, як змінні гіганти “пульсують”, а також дає змогу тестувати моделі взаємодії між роздутими зорями та можливими планетами-супутниками.
- Вольф 359 нагадує, що найпоширеніші зорі в Галактиці – не яскраві гіганти, а слабкі червоні карлики, які можуть мати власні планетні системи й потенційно довготривалі зони життя.
Сузірʼя Лева в цьому сенсі – компактний “довідник” з еволюції зір: у межах одного сузір’я ви бачите і молоді гарячі зорі, і старі гіганти, і маломасивні карлики, які будуть світити ще трильйони років.
Галактики та інші об’єкти глибокого космосу в сузірʼї Лева
Як тільки ви звикнете до карти зір, варто подивитися на сузірʼя Лева крізь телескоп. Тут починається інша історія – історія глибокого космосу. У межах сузірʼя Лева розташовано щонайменше п’ять об’єктів каталогу Мессьє, зокрема знаменитий Триплет Лева – група зі спіральних галактик M65, M66 та NGC 3628 на відстані близько 35 млн світлових років.
M66 відома як “рекордсменка наднових”: за кілька десятиліть у ній зафіксували вже три спалахи наднових, тоді як у нашому Чумацькому Шляху за останні 400 років не було жодної подібної події, видимої неозброєним оком. Поруч із Триплетом Лева розташовані галактики М95 та М96, які, ймовірно, теж входять до більшого скупчення. Для аматорів це шанс побачити одразу кілька галактик у полі зору одного телескопа – рідкісне задоволення.
Окрім “близьких” галактик, сузірʼя Лева містить і по-справжньому гігантські структури, такі як величезна група квазарів Huge-LQG. Це одна з найбільших відомих космічних надструктур, що викликає дискусії про те, де проходять межі однорідності Всесвіту. Для початківця це може звучати абстрактно, але важливо розуміти: коли ви дивитеся в напрямку сузірʼя Лева, ви дивитеся крізь величезний шматок космічної історії.
Об’єкти глибокого космосу, пов’язані з сузірʼям Лева
| Об’єкт | Тип | Орієнтовна відстань | Чому варто звернути увагу |
| M65 | Спіральна галактика | ~35 млн св. років | Входить до Триплету Лева, добре видно в аматорські телескопи |
| M66 | Спіральна галактика | ~35 млн св. років | Рекордсменка за кількістю спалахів наднових за останні десятиліття |
| NGC 3628 | Спіральна галактика (edge-on) | ~35 млн св. років | “Бургерова галактика” з темною пиловою смугою, що перетинає диск |
| M95, M96 | Спіральні галактики | ~35–38 млн св. років | Можливо, частина більшо́го скупчення разом із Триплетом Лева |
| Huge-LQG | Група квазарів | Кільярди св. років | Одна з найбільших відомих космічних структур, важлива для космології |
Глибокий космос сузірʼя Лева нагадує, що навіть знайомий “знак зодіаку” насправді є воротами в масштабні структури Всесвіту, які ми лише починаємо розуміти.
Леоніди: метеорний потік, що щороку повертається до сузірʼя Лева
Якщо ви хочете побачити, як сузірʼя Лева перетворюється на справжню сцену космічного шоу, варто дочекаватися метеорного потоку Леоніди. Він активний щороку приблизно з початку листопада до початку грудня, а пік зазвичай припадає на 17–18 листопада. Радіант потоку – точка, з якої, здається, “вилітають” метеори, – розташований саме в районі серпа сузірʼя Лева, поблизу зорі Альгієба.
У звичайні роки Леоніди дають близько 10–15 метеорів на годину під темним небом, але іноді перетворюються на справжні метеорні бурі. У 1833 році спостерігачі в Північній Америці повідомляли про десятки тисяч метеорів на годину – небо здавалося суцільним дощем вогняних смуг. У 1966 та 1999 роках Леоніди знову показали себе як “метеорний шторм”, підтвердивши, що потік може бути непередбачувано потужним.
Як спостерігати Леоніди в сузірʼї Лева:
- Оберіть ніч поблизу піку потоку (17–18 листопада) з мінімальною місячною засвіткою – для цього зручно звіритися з місячним календарем.
- Від’їдьте від міста хоча б на 20–30 км, ляжте на каремат або шезлонг так, щоб бачити якомога більшу частину неба, а сузірʼя Лева було на висоті.
- Дайте очам 20–30 хвилин адаптуватися до темряви й не користуйтеся яскравим телефоном – так ви побачите значно більше метеорів і фонового зоряного неба.
Фізика за цим видовищем порівняно проста. Леоніди – це пил і дрібні уламки, які залишає за собою комета Темпеля–Туттля з періодом обертання близько 33 років. Коли Земля перетинає особливо щільний слід, кількість метеорів різко зростає. Швидкість входження частинок у атмосферу – близько 71 км/с, тож вони часто дають яскраві боліди й довгі світні шлейфи, що тримаються кілька секунд.
Від шумерів до екзопланет: як змінювалися уявлення про сузірʼя Лева
Сузірʼя Лева – одне з найдавніших, відомих людству. Археологічні та текстові дані свідчать, що подібне сузір’я виділяли ще в Месопотамії близько 4000 року до н. е. Там його називали UR.GU.LA – “Великий лев”, а яскраву зорю Регул вважали “зіркою, що стоїть у грудях лева” та наділяли царськими асоціаціями.
Згодом образ лева з’являється в грецькій міфології – уже як Немейський лев, першій здобичі Геракла. Легенда каже, що шкура чудовиська була невразлива до зброї, тож герой задушив його голими руками, а потім носив шкуру як плащ. За одну з версій, Зевс помістив лева на небо саме у вигляді сузірʼя Лева – як нагадування про подвиг. У римській традиції сузірʼя Лева продовжує асоціюватися із силою, царською владою й сонячною енергією.

У III столітті до н. е. частину хвоста сузірʼя Лева відокремили в окреме сузір’я – Кома Береніке, пов’язане з легендою про царицю, яка пожертвувала волоссям. Остаточно сузірʼя Лева закріпив у своєму каталозі “Альмагест” Клавдій Птолемей, а в XVII столітті астрономи на кшталт Тихо Браге вже працювали з більш “сучасними” контурами сузір’їв.
Сьогодні ж сузірʼя Лева цікавить не тільки істориків астрономії, а й дослідників екзопланет. У різних каталога́х нараховують від кількох десятків до понад п’ятдесяти зір сузірʼя Лева з відомими планетами, а в окремих системах – цілі набори екзопланет. У 2025 році, наприклад, астрономи повідомили про незвичну планету розміром із Сатурн біля надзвичайно малої зорі TOI-6894 у межах сузірʼя Лева – відкриття, яке змушує переглядати теорії про формування планет у системах з маломасивними червоними карликами.
Хронологія уявлень про сузірʼя Лева
| Період / культура | Образ сузірʼя Лева | Ключові акценти |
| Месопотамія (~4000 до н. е.) | UR.GU.LA – “Великий лев” | Регул як царська зоря, знак влади та сили |
| Вавилон, Персія, Індія | Лев, Сер, Шир, Симха | Спільний образ хижака, пов’язаного з Сонцем і літом |
| Давня Греція | Немейський лев Геракла | Міф про подвиг, невразлива шкура, символ героїзму |
| Римська доба та Птолемей | Частина зодіакального кола | Закріплення в “Альмагесті”, перехід у наукову традицію |
| Новий час | Сузір’я з чітким контуром і “серпом” | Відокремлення Коми Береніке, формування сучасних карт неба |
| Сучасна астрономія | Поле екзопланет, галактик і квазарів | Десятки зір з планетами, Триплет Лева, Huge-LQG, метеорний потік Леоніди |
Сузірʼя Лева пройшло шлях від священного символу царської влади до “робочої зони” астрономів, де шукають екзопланети, міряють спалахи наднових і моделюють структуру Всесвіту в цілому.
Відповіді на часті запитання про сузірʼя Лева
Сузірʼя Лева має дуже характерну форму серпа або перевернутого знаку питання, що утворює “голову” лева. До того ж у ньому багато яскравих зір, серед яких Регул і Денебола. Це робить силует сузірʼя Лева одним із найпомітніших на весняному небі.
Ні, сузірʼя Лева добре видно неозброєним оком під більш-менш темним небом. Телескоп або бінокль знадобляться лише для детальнішого вивчення галактик, вуглецевих зір та слабких карликів. Для старту достатньо знати орієнтири на кшталт Великої Ведмедиці та серпа сузірʼя Лева.
Найзручніше роздивлятися сузірʼя Лева з другої половини зими до кінця весни, коли воно високо піднімається над горизонтом. У лютому–березні сузірʼя Лева видно опівночі майже в зеніті, тож воно менше страждає від міських вогнів. В інші сезони його теж можна побачити, але не настільки комфортно.
Так, у межах сузірʼя Лева відомі десятки зір, навколо яких обертаються екзопланети різних типів. Серед них є як масивні газові гіганти, так і компактніші світи. Для астрономів сузірʼя Лева – важлива “лабораторія”, де перевіряють теорії про формування планетних систем.
Радіант потоку Леоніди розташований у районі серпа сузірʼя Лева, тому метеори виглядають так, ніби вилітають саме звідти. Самі ж частинки належать кометі Темпеля–Туттля, яка раз на 33 роки оновлює пиловий слід. Коли Земля проходить через щільні ділянки цього сліду, сузірʼя Лева стає центром метеорної вистави.