Ліна Костенко – біографія, цікаві факти про життя, сімʼю

Важко зустріти українця, який не знає, хто така Ліна Костенко: біографія легендарної поетеси-шістдесятниці вивчається в школі, її твори лунають з телеекранів та сцен по всій країні. Ліна Василівна стверджує: якби не стала письменницею, тоді б обрала справою свого життя філософію, адже в молоді роки захоплювалася творами Канта, Дідро, Вольтера. Але доля тісно звела мисткиню з літературою, зробивши її королевою сучасної української поезії.

Ліна Костенко: біографія дитячих та юнацьких років

Ліна Костенко народилася в містечку Ржищів під Києвом 19 березня 1930 р. Її батьки, Василь Григорович та Зінаїда Юхимівна Костенки, були вчителями. Тато поетеси самотужки вивчив 12 іноземних мов та викладав в місцевій школі майже всі предмети. Коли Ліні Костенко було 6 років, Василя Григоровича оголосили ворогом народу та засудили до 10 років концтаборів.

Згодом маленька Ліна з матір’ю переїхала до Києва та оселилася в розташованому на Трухановому острові робітничому селищі. В 1937 майбутня поетеса пішла в школу №100. Навчальний заклад разом з усім селищем під час Другої світової війни спалили фашисти. Ліна Костенко присвятила цьому періоду свого життя вірш “Я виросла у Київській Венеції”.

Поетеса продовжила навчання в київській школі №123. В старших класах вона захопилася поезією та з 16 років почала відвідувати літературну студію при журналі “Дніпро”, яким опікувався поет і нарком освіти Павло Тичина. В 1946 р. в дитячій газеті “Зірка” був опублікований перший вірш Ліни Костенко, після чого поезії талановитої дівчини почали регулярно друкуватися в періодичних виданнях.

Попри любов до літератури Ліна Костенко мріяла після школи продовжити навчання на філософському факультеті Київського університету ім. Шевченка, адже з підліткового віку захоплювалася роботами видатних філософів. Та мрія дівчини виявилась нездійсненною: доньці “ворога народу” вступ у цей престижний виш був закритий.

Відмінно закінчивши середню школу, Ліна Василівна вступила до Київського педагогічного інституту ім. Горького (нині ім. Драгоманова), а згодом перевелася до Московського літературного інституту.

Читайте також: Змістовна біографія Лесі Українки по рокам

Переслідування радянською владою

Ліни Костенко біографія свідчить, що в 1956 р. вона закінчила Літературний інститут у Москві та повернулася в Україну. На цей час молода поетеса вже встигла видати 3 збірки власних поезій. Літературні критики пророкували їй блискуче майбутнє.

В 1961 р. Ліна Василівна видала чергову збірку віршів “Мандрівки серця”, яка привернула увагу шанувальників української поетичної думки. Всім стало зрозуміло, що на вітчизняному літературному небосхилі з’явилася нова яскрава зірка.

Але вже незабаром – в 1961 –  виходить заборона на фільмування кінострічки “Дорогою вітрів” за сценарієм Костенко. Згодом за наказом “згори” знімають з другу чергову збірку поезій авторки “Зоряний інтеграл” та відкладають на невизначений термін верстку її книги “Княжа гора”. Причина – політична позиція письменниці, її недостатня “радянськість”.

Ліни Костенко біографія в наступні 16 років характеризується однією фразою – “період забуття”. Як і більшість шістдесятників, мисткиня вимушена була писати свої твори “в стіл”. Радянська влада наклала табу на видання будь-яких її книг. Почитати їх можна було лише завдяки “самвидаву” або на сторінках зарубіжних видань (переважно польських та чехословацьких).

Попри переслідування Ліна Костенко не змінила своєї політичної позиції. Вона відкрито підтримувала колег по літературному цеху, яких таврувала влада, звинувачуючи в антирадянській діяльності та пропаганді.

В 1965 р. поетеса поставила підпис під листом-протестом, що засуджував арешти представників української інтелігенції. Разом з В.Чорноволом, І. Драчем, Л. Забаштою та іншими однодумцями Ліна Костенко відвідувала суди над дисидентами М. Осадчим, М. Зваричевською, братами М. та Б. Горинями, дарувала засудженим квіти. І хоча вплинути на вирок суду письменниця не могла, її відкрита громадянська позиція мала велике значення, адже мало хто в ті часи зважувався на протест.

Ліна Костенко: біографія в 1970-ті – 1990-ті роки

В 1973 р. Костенко опинилася в чорному списку, складеному секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком. Лише в 1977 р., коли того зняли з посади, в творчій біографії письменниці стався прорив: була видана збірка поетичних творів “Над берегами вічної ріки”.

В 1979 р. світ побачив історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”, що пролежав “у столі” більше ніж пів десятиліття. За нього в 1987 р. авторка була удостоєна Державної премії ім. Т. Шевченка. У Ліни Костенко в біографії це була перша визначна нагорода.

Впродовж 1980-1987 рр. поетеса видає ще 3 збірки власних віршів:

• “Неповторність”;
• “Сад нетанучих скульптур”;
• “Бузиновий цар”.

В 1994 виходить в друк збірка поезій Ліни Костенко італійською мовою “Інкрустації”. В 1999 поетеса представляє публіці віршований роман “Берестечко”.

Крім поетичної діяльності Ліна Костенко виступає з лекціями в Києво-Могилянській академії, Львівському, Чернівецькому та інших університетах.

Новий час

В 2010 році Ліна Василівна потішила шанувальників відразу двома новими книгами: збіркою поетичних творів “Гіацинтове сонце” та своїм першим прозовим романом “Записки українського самашедшого”. Роман письменниці викликав шалений ажіотаж та став бестселером. Його буквально зміли з полиць книгарень. Через популярність твору почали з’являтися його піратські роздруківки.

На початку 2011 р. Ліна Костенко вирушила в тур Україною, щоб презентувати “Записки…” Охочих побачити та почути авторку виявилося так багато, що зали, в яких відбулися презентації, не могли вмістити всіх бажаючих. Через ажіотаж та провокації деяких колег-письменників Ліна Костенко вимушена була перервати тур.

Попри поважний вік Ліна Костенко не залишилася осторонь суспільно-політичного життя. В 2018 р. вона підписала лист в підтримку українського режисера Олега Сенцова, який знаходився в російській в’язниці по звинуваченню у сфабрикованій політичній справі.

Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Ліна Василівна залишилась в Києві та продовжила писати. В березні 2024 р. вона відзначила свій 94 день народження.

Особисте життя поетеси

Ліни Костенко біографія свідчить, що вона двічі вступала у шлюб.

Першим чоловіком легендарної поетеси став її однокурсник по Літературному інституту Єжи Ян Пахльовський, поляк за походженням. Закохані хотіли одружитися, але довгий час їм на заваді стояв радянський закон, що забороняв шлюби між радянськими громадянами та іноземцями. Закон був скасований в 1954 р., і Ліна Василівна та Єжи Ян побралися. За 2 роки в них народилася донька Оксана, але незабаром подружжя розійшлося через несумісність в характерах.

В 1963 р. Ліна Костенко познайомилася зі своїм другим чоловіком Василем Цвіркуновим, який тоді очолював Київську кіностудію ім. Довженко. Через кілька років вони одружилися. В цьому шлюбі поетеса народила в 1969 р. сина Василя.

Із Цвіркуновим Ліна Василівна прожила до його смерті в 2000 р.

Діти Костенко зараз живуть за кордоном. Дочка Оксана Пахльовська – професорка, викладає в університеті Ла Сап’єнца в Римі. Має доньку Ярославу-Франческу Барб’єрі. Онука Ліни Костенко навчалася в університеті Ла Сап’єнца, Сорбонні, Лондонській школі економіки та Оксфорді. Двічі на рік приїздить в Україну до своєї легендарної бабусі – на новорічні свята та її день народження.

Син Ліни Василівни Василь Цвіркунов-молодший мешкає в США разом з родиною. Займається програмуванням.

Цікаві факти з життя Л. Костенко

Ліни Костенко біографія містить чимало цікавих фактів з її життя:

1. Поетеса брала участь в протестах проти введення радянських військ до Чехословаччини. 
2. В 1967 р. кандидатуру Л. Костенко висували на отримання Нобелівської премії, але цей факт став відомий лише через півстоліття. 
3. Ліна Василівна присвятила своєму першому чоловіку вірш “Спогад” (“Поїзд із Варшави”).
4. Коли Костенко познайомилась з Василем Цвіркуновим, той був одружений. Їхній роман суспільство сприйняло з осудом.
5. Після аварії на ЧАЕС письменниця неодноразово їздила в зону відчуження, ризикуючи власним здоров’ям. Вона називає Чорнобильську зону “любов’ю, помноженою на біль непоправної втрати”.
6. Костенко відмовилася від звання Героя України, яке їй хотіли присвоїти під час президентства В. Ющенка. Свою відмову пояснила тим, що “політичну біжутерію не носить”.
7. Твори Ліни Василівни перекладені багатьма мовами світу. Письменниця самостійно перекладала власні вірші на польську та чеську мови.

Відео про Ліну Костенко: біографія королеви української поезії

Пропонуємо вам переглянути відео з YouTube, щоб більш ґрунтовно ознайомитися з життєвим та творчим шляхом легендарної поетеси.

Висновок

Ліна Костенко – видатна українська поетеса, яка стала символом боротьби за свободу слова і національну ідентичність. Її твори, написані в різні періоди життя, не лише зберегли свою актуальність, але й надихають нові покоління. Незважаючи на численні перешкоди з боку радянської влади, Ліна Костенко залишила глибокий слід в українській літературі та культурі.

Часті питання та відповіді про Ліну Костенко