На які питання відповідають різні члени речення – підмет, присудок, додаток, означення, обставина?

На які питання відповідає підмет, присудок, обставина, додаток та означення, багатьом з нас відомо з середньої школи. Вміння правильно визначати головні та другорядні члени дозволяє зрозуміти зміст речення, сприяє кращому аналізу тексту, допомагає зрозуміти функції мовних конструкцій. Ця навичка стане корисною не лише дітям під час виконання домашнього завдання з української мови, але й у дорослому віці, коли виникає потреба працювати з текстами.

Головні члени речення

Граматичну основу речення становлять його головні члени — підмет та присудок. Згадаймо, що вони собою являють, на які питання відповідає кожен з них, а також розглянемо на прикладах, як безпомилково визначити підмет та присудок.

На які питання відповідає підмет?

Підмет відноситься до головних членів речення та вказує на предмет, про який у ньому розповідається. Може бути простим, тобто позначатись одним словом, та складеним — утворюватись двома та більше словами.

Підмет може виражатись різними частинами мови. Найчастіше це:

• іменник;
• займенник;
• числівник;
• прикметник;
• дієприкметник.

В деяких випадках підмет утворюється неозначеною формою дієслова, вигуком, прислівником.

Яка б частина мови не утворювала підмет, зазначимо, що підмет завжди відповідає на одне з двох питань: “хто?” або “що?”

Щоб краще зрозуміти, як визначати підмет, розглянемо приклади:

1. Я їду у відрядження. У цьому реченні підмет виражений за допомогою займенника “я”. Відповідає на питання “хто?”
2. Справжнє кохання буває раз в житті. Підмет — іменник “кохання”. До нього можна поставити запитання “що?”
3. Потрібно пам’ятати минуле, щоб не повторювати помилок у майбутньому. В цьому випадку підмет утворений прикметником “минуле” (що?).
4. Обоє вже давно чекають. Підмет — числівник “обоє”. Відповідає на питання “хто?”
5. Наступного тижня їдемо на Чорне море. В цьому прикладі складений підмет, утворений з двох слів, — “Чорне море”. Відповідає на питання “що?”
6. Жити — Вітчизні служити. Підметом виступає неозначена форма дієслова “жити”. До цього слова можна поставити запитання “що?”
7. Гучне “ура” лунало над головами. Підмет утворений вигуком “ура”. Відповідає на питання “що?”

На які питання відповідає присудок?

Присудок граматично пов’язаний у двоскладному реченні з підметом. Вказує на дію, яку здійснює хтось або щось, приналежність до предмета, його властивості, ознаки, фізичний чи психічний стан. В залежності від структури речення буває простим (дієслівним) та складеним (дієслівним чи іменним).

Присудок можуть утворювати:

• дієслово;
• вигук;
• фразеологізм, що вказує на дію.

Розглянемо, на які питання відповідає присудок. Вони можуть бути різними: “що робить (робитиме, робив) предмет?”, “що з предметом робиться?”, “хто (що) він є?”, “який він є?” тощо.

Приклади визначення присудка:

1. Вітер дме сьогодні сильніше, ніж учора. Присудок утворений дієсловом “дме”. Відповідає на питання “що робить?” по відношенню до підмета “вітер”.
2. Страва пригоріла, довелось її викинути. Присудок — “пригоріла”. Належить до підмета “страва”, відповідає на питання “що зробила?”
3. Ти послухай його та собі на вус намотай! У цьому реченні присудком є фразеологізм “на вус намотай”. Відповідає на питання “що зроби?”
4. А під ногами змії все шурх та шурх! Тут присудком виступає вигук “шурх”, що вказує на приналежність до підмета “змії”.
5. Сьогодні на уроці ми вивчатимемо нову тему. Присудок “вивчатимемо”. До нього можна поставити запитання “що робитимемо?”

Другорядні члени речення

Другорядними називаються члени речення, які уточнюють чи пояснюють підмет і присудок та граматично залежать від них. В українській мові це додаток, означення та обставина. Згадаймо, на які питання відповідає кожний з цих другорядних членів.

Додаток: що таке, на які питання відповідає?

Додатком називається другорядний член речення, що доповнює зміст присудка. Він позначає об’єкт, на який спрямована дія або відносно якого вона вчиняється. У реченнях виступає здебільшого іменником чи займенником. В поодиноких випадках може бути неозначеною формою дієслова.

Додаток відповідає на питання всіх відмінків, крім називного та кличного: “кого?”, “чого?”, “кому?”, “чому?”, “кого?”, “що?”, “ким?”, “чим?”, “на кому?”, “на чому?”

Цей другорядний член може бути в тексті прямим та непрямим. Прямий відповідає на питання знахідного відмінка — “кого?”, “що?” Непрямий — той, що відповідає на питання всіх інших відмінків.

Розглянемо на прикладах, на які питання відповідає додаток:

1. Вона читає цікаву книгу. В цьому реченні додатком є іменник “книгу” — “що?”.
2. Ми допомагаємо їй працювати на кухні. Додатком виступає займенник “їй”. Відповідає на питання “кому?”
3. Скажи татові, що завтра не буде води. Речення має одразу 2 додатки, до них можна поставити 2 запитання: татові (кому?) та води (чого?).
4. Надійку попросили написати статтю. В цьому прикладі можна побачити, що додатком може виступати також неозначена форма дієслова: Надійку попросили що? — “написати статтю”. 

Означення та його характеристика

Перш ніж з’ясовувати, на які питання відповідає означення, згадаймо, що це таке. Означення в українській мові – це другорядний член в реченні, який характеризує предмет або особу, позначену підметом чи додатком. Залежить від члена речення, вираженого через іменник. 

Найчастіше означення утворюється такими частинами мови, як:

• прикметник;
• займенник;
• числівник.

У поодиноких випадках може бути іменником, прислівником, дієсловом.

Означення у реченнях легко визначити, якщо знати, на які питання воно відповідає. Це “який”, “чий?”, “котрий?”

Тепер подивимось, як знайти означення в тексті за допомогою питань:

1. Свіже повітря корисне для здоров’я. Означенням тут є прикметник “свіже”. Відповідає на питання “яке?”, залежить від іменника “повітря”.
2. Будинок праворуч був недобудований. В цьому прикладі означення виражене через слово “праворуч”. Запитуємо: будинок котрий? — праворуч.
3. Ця тканина з бавовни ідеально підходить для сукні. Означення — “з бавовни” (тканина яка?).
4. Порада сусіда дуже мені допомогла. Щоб з’ясувати, де у цьому реченні означення, запитуємо: порада чия? — сусіда. Отже, означенням є слово “сусіда”.

На які питання відповідає обставина?

Ще один другорядний член речення, що потребує уваги, — обставина. В реченні обставина виступає уточненням дії, ознаки чи стану, виражених присудком чи іншим членом речення.

Функції обставини у реченні може виконувати:

• прислівник;
• дієприслівник;
• дієприслівниковий зворот;
• іменник в непрямому відмінку;
• неозначена форма дієслова;
• фразеологізм.

Обставина відповідає на питання: “як?”, “яким чином?”, “куди?”, “звідки”, “де?”, “коли?”, “доки?”, “з якого часу?”, “чому?”, “через що?”, “з якою метою?”, “для чого?”, “скільки разів?”, “якою мірою?”, “за якої умови?”, “усупереч чому?” тощо.

Приклади вживання другорядного члена в реченнях:

1. Він працює вдома. Обставина в даному випадку — слово “вдома”, відповідає на питання “де?”
2. Вона робить уроки лежачи. Функції обставини у реченні виконує дієприслівник “лежачи” (як?).
3. Дитина впала й заплакала від болю. Обставиною виступає іменник “від болю” — заплакала від чого?
4. Батько прийшов, щоб поговорити. Обставина — “щоб поговорити”. В цьому випадку можна запитати “для чого?”, “з якою метою?”

Мета обставини — уточнити, деталізувати дію, надати реченню більше змісту та конкретики.

Також пропонуємо вам ознайомитися з матеріалом на нашому сайті “На які питання відповідають різні частини мови – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник?“

На які питання відповідають головні та другорядні члени речення: відео з поясненнями та прикладами

Для глибшого розуміння теми пропонуємо вам переглянути відео, де розповідається, що таке підмет, присудок, додаток, обставина та означення, а також пояснюється, як знаходити їх у реченні за допомогою питань.

Часті питання та відповіді